Загиблий на фронті Руслан Гуцул наснився сестрі, коли при пошуку його тіла співпав результат ДНК

Руслан Гуцул

Руслан Гуцул, військовослужбовець Третьої окремої штурмової бригади, зник безвісти 13 березня 2024 року.

— Працював приймальником товару в «Сільпо». Повістку брату вручили в лютому 2023 року на вулиці біля магазину, — згадує 49-річна Світлана Ісаєнко, двоюрідна сестра. — Служив у 405-му окремому стрілецькому батальйоні. Воював на куп’янському напрямку. Пройшов курси з управління дронами. У серпні 2023 року Руслан потрапив у Третю штурмову. Дуже пишався, що в елітних військах.

Зник безвісти 13 березня 2024 року біля села Орлівка Покровського району на Донеччині. Як вдалося дізнатися, росіяни накрили їхні позиції КАБами (керовані авіабомби). Загинуло щонайменше 50 військових. Тіла намагалися забрати. Кацапи обстрілювали евакуаційні групи, були поранені. А через кілька днів ту територію окупували. Вірили до останнього, що він живий. Ходили на обміни, розпитували колишніх полонених, чи бачили його.

Та 23 жовтня прийшли результати ДНК, що є збіг по матері і сину. Вдалося дізнатися, що тіло повернули під час репатріації 2 грудня 2024 року. Лежало в моргу в Житомирській області. Тіло пропонували оглянути, та ми відмовилися. Сказали, що там немає чого впізнавати. Єдине, що спитала, чи всі частини тіла є. Відповіли — усі.

Снився мені Руслан влітку. Я плакала: «Де ти був? Ми тебе стільки шукаємо». Відповів: «Не плач. Я знайшовся. Не міг раніше». І вже потім, коли передивлялася документи, побачила, що саме влітку співпадіння за ДНК.

З дружиною Оленою був розлучений. Та відносини підтримував і малого не забував. Сину Данилу дев’ять років. Постійно був на зв’язку з ним. Під час останньої відпустки записав Даню на бокс. Коли дізналися про загибель брата, від сина не приховували. Дитячі психологи радили все розповідати, як є. І коли він виявив бажання прийти на прощання, рідні не були проти.

У Руслана Гуцула також залишилася мати Любов. Поховали військового на Алеї Героїв на кладовищі «Яцево» в Чернігові.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Самсоненко, фото авторки

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)