Карта міста

Розмір лопати має значення

2010-04-30 15:20:45
6300 1
Розмір лопати має значення
 
Які тільки не придумали трактори, плуги, а під дерева залізти, межу, звороти відкопати можна тільки лопатою. Зв’язківці та археологи, коли дістають щось цінне із землі, теж довіряюсь лише цьому древньому інструменту.

Нормальна — від 68 гривень

У середу минулого тижня на Центральному ринку в Чернігові приглядаюсь до лопати. Якраз ловлять маніяка, який лопатою відрубував людям голови. Тому мало не кожному пояснюю, що лопату вибираю з мирною метою.
— Найдешевші з чорного металу, дніпропетровські, за 25 гривень, — показує лопати продавець Віктор Самойленко. — Є такі ж, але важчі. Метал товстіший, а ціна та сама. Є «американки» — лопати, які кріпляться до держака під кутом, теж 25 гривень. Лопата з ностальгічним написом «Молодость моя, Белоруссия»...
Елітні лопати з нержавійки представлені у чотирьох різновидах. Найменша, харківська, за 70 гривень, трохи більша — 75. Ще більша, з товстішого металу та з клеймом російського заводу — 90 гривень. І велика «вічна» лопата з двоміліметрового металу—110 гривень.
Держаки для лопат є двох видів — букові, по 10 гривень, та березові — по 18. Вони хоч і важкі, зате міцні. Були і легкі, осикові, по 15 гривень, але розібрали.

Заходжу до точильника Віктора Руденка.
— Зараз звичайні лопати — тонкі, й сезону не відпрацьовують, — каже Віктор Петрович. — Буває, в'їде у корінь, і все, погнулась. Досі зрідка носять лопати колишнього СРСР. У них на клеймі ціна — 1 карбованець 10 копійок. Такі точити треба раз в їхньому житті — спочатку. Потім тільки іноді поправляти.
Віктор Руденко радить купувати лопати з нержавіючої сталі, ті, що дорожчі 65 гривень.
— Їх точиш, аж іскра така потужна висікається, й сталюка відчувається, — ділиться точильник. — А от титанові — крихкі. Їх дуже рідко приносять. Регулярно просять наточити саперні лопати. Деякі з них використовують автолюбителі, туристи, а до інших садоводи кріплять довгі держаки і копають на дачах. От уже інструмент досконалий! У нього товщина леза міняється: товстіше біля держака і тонше по краях. Сталь чудово тримає заточку, не гнеться, не кришиться.

Дерево, усіяне держаками

У звичайнісінькому селі Лукашівка Чернігівського району без лопати теж ніяк. Чи межу відкопати, чи хріну нарити, чи грядку перекопати.
— От на сигаретах пишуть: «Викликає рак», так чому на лопаті не написано: «Вредно для здоров'я»? — жартує Олексій Кривопалий. Чоловік якраз рівняє лопатою краї тракторної оранки.
— Років шістдесят я з лопатою в руках, — говорить 74-річний Іван Вареник. — Люблю звичайну совєтську за руб десять, а ще в мене є парадна, така сама, але хромірована. Родич колись працював на камвольному, то зробив. На неї земля не липне.
— Совєтські лопати не гнулись, зате ламались біля держака. Он, бачите, старі, скільки раз варені, — показує Валерій Вареник. — У мене лопата з нових, тих, що по 25 гривень. Вона хоч і гнеться, та не ламається.

Держак чоловікові зробили на замовлення,— виточили довжелезний з осокора. Розмір таки має значення! Зріст Валерія Михайловича 1 метр 94 сантиметри. Тож лопатою з держаком звичайної довжини працює, наче дитячим совочком, зігнувшись.
— Зазвичай держаки для лопат, вил, сапок я роблю з верби, — каже Валерій Вареник. — Дерево легке, а як засохне — міцне. Найкраще держаки заготовляти взимку. Тоді йду в корчі, обпилюю вербу.
Товстіші гілки йдуть на лопати, тонші — на граблі й сапки. Навесні обпиляна верба вкривається новими пагонами, які через кілька років знов стануть ручками для інструментів.
Ще роблять легкі й міцні держаки з кленів. Якщо ж потрібна суперміць, тоді беріть акацію.

Лопата для народного депутата

Раз на рік, у квітні, на дуже багатих і видатних українців нападає жага до копання. Вони беруть у руки лопати й саджають дерева прямісінько перед об'єктивами телекамер. Я подумав: яку ж лопату брати в руки таким людям? Золоту чи платинову? Чи зі стразами?
У Чернігові на базарі таких не було. А от в Інтернеті за золоту сувенірну лопату просять 4757 гривень.
Газета «Сегодня» у 2008 році писала, що у Секретаріаті Президента пропали три садові лопати вартістю близько 55 доларів кожна (429 гривень), куплені для висадки кущів калини перед цим відомством. На той момент найдорожчі лопати в магазині коштували близько 33 доларів.

Бувають ще лопати з титану. Це дуже легкий та міцний метал, його застосовують у космічній галузі. А під час конверсії на оборонних підприємствах почали випускати лопати з титану. Зараз це рідкість.
На чернігівському ринку титанових лопат не продають. Бо дуже дорого й не надто практично. Є лопати з нержавійки. Найдорожча з них коштує «всього» 110 гривень. Максимум, що знайшов подорожнє знайомий олігарх, — нержавійку з евкаліптовою ручкою за 150 гривень.

Коли ви останній раз тримали в руках лопату і навіщо?

Володимир Брайко, директор Чернігівського комунального ремонтно-будівничого підприємства «Зеленбуд»:
— Учора разом з синами обкопував дерева у своєму садку, працював на городі. Найліпші лопати с держаком з тополі та осики — у мене саме такі. Це дерево дуже міцне, але в той же час — легке.

Петро Деркач, сільський голова, с. Красне Чернігівського району:
— Використовую лопату в банальних цілях — у мене є присадибна ділянка. Там учора і саджав бульбу. Могили ніколи не копав. За якістю «старі» і «нові» лопати однакові. Я, наприклад, використовую лопату, яку купив у 2000 році. Вона нічим не краща за лопату 41-го року.

Юлія Нітченко, директор туристичного агентства, яке пропонує екскурсії по області:
— У позаминулі вихідні їздила допомагати батькам садити ранню картоплю. Зазвичай саджаємо під трактор, а сорокаденку під лопату. Підбором лопат займаються батьки. І яку вже дадуть, такою і копаю. Цього разу навіть і мозолів не встигла натерти. У чотири руки два мішки картоплі умить посадили.

Марина Двоєглазова, викладач менеджменту Чернігівського інституту економіки та управління:

— Минулого тижня копала лопатою город. Натерла собі мозолі. Кращі ліки від натертих рук— це взагалі не працювати.

Валерій Дубіль, народний депутат України:
— Днями відкривали садибу Миколи Костомарова в селі Дідівці Прилуцького району. Із колегою, Миколою Томенком, саджали дерева. Микола Володимирович тримав дерева, я працював лопатою. Цей інструмент і в себе вдома я застосовую досить часто.

Геннадій Гнип, Інна Усенко, Аліна Сіренко, Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №17 (1251)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)
shtill2010-05-01 07:33:38 відповісти

ОЧЕНЬ познавательная статтья.

Залишити коментар

Ім'я
Коментар
інші новини
Біля Земснаряда родина Корнієць відкрила ресторан «Озеро» 2025-04-25 15:36:20 «Дядя Чебурек» на Ремзаводі закрився, бо не знайшли кухаря? Пончиків н... 2025-04-25 15:27:22 Тетяна Прокопчук зробила для Перемоги все, що могла 2025-04-25 15:07:59 Чорнобильські доплати — не для всіх 2025-04-25 14:46:28 У Ніжинському університеті будуть вивчати індо­незійську мову та культ... 2025-04-25 13:56:59 Опозиційні депутати у Коропі блокують вирішення важливих для громади п... 2025-04-25 13:28:39 Уночі 25 квітня частина Прилук залишилася без світла 2025-04-25 13:09:00 Потяги в Семенівку скасували 2025-04-25 12:56:00 Як дістатися найбільшого міського кладовища «Яцево» в поминальні дні? 2025-04-25 12:27:17 Вибухотехніки поліції Чернігівщини знешкодили бойову частину ворожого ... 2025-04-25 12:12:29