Пасіки Ющенка у Батурині уже немає?

Хтось любить полювання, а хтось риболовлю. Віктор Ющенко залишився у новітній історії як президент-бджоляр.

Пасіки Ющенка стояли на Чернігівщині. Поблизу Батурина, гетьманської і бджолярської столиці. На батьківщині всесвітньо відомого пасічника Прокоповича. Може, стоять вони й досі? Президентські бджоли дають солодкий мед, і людям від нього солодко-солодко...

Взяток на президентській пасіці був добрий

— Пасіка Віктора Ющенка стояла в урочищі Дегтярка біля села Городище Бахмацького району, — розказує Микола Тишенко, пасічник ТОВ «Агродім» із села Городище Бахмацького району. — Було це років вісім-десять тому. У Дегтярці гарно цвів синяк — рослина-медонос. Ющенко і поставив у Дегтярці пасіку на час цвітіння цього медоносу. А моя пасіка стояла метрів за двадцять від президентської. От ми і спілкувалися. Про політику не говорили. Тільки про бджіл.
— У Ющенка були «карпатки» чи наші поліські бджоли?
— Які бджоли, це комерційна таємниця кожного пасічника. Ми говорили, яка сила сім'ї, який взяток.
— На президентській пасіці був добрий взяток?
— Добрий, а чого ж.

В урочищі Дегтярка стояла так звана кочова пасіка.
Пасічники перевозять вулики з місця на місце. Вулики ставлять на платформи. Везуть туди, де цвіте медонос. На акацію, липу, гречку, соняшник.
— На городиські землі Ющенко привіз 20 бджолосімей, — згадує пасічник із Батурина Володимир Новохацький.
Пасіку президента городищенці пам'ятають. Охоронці ферми поблизу Городища показують рукою через поле у бік лісу:
— Під лісом розташовувалася пасіка. У березняку. Машини туди часто їздили.
Тепер «движняку» немає.

На пасіці Ющенка бджоли — як горобці

Люди кажуть, що пасіка Ющенка стояла також на полігоні під самим Батурином. Полігону як такого вже нема, а назва за місциною лишилася. Густий ліс, сонячні квітучі галявини, чисте озеро... Серед цієї краси нібито й літали комахи.
— Кілька років тому я оформляв у Батурині батьківський спадок — хату, землю, — згадує броварчанин Михайло Бокань. — У черзі простояв більш ніж півдня. Люди казали, що в той день Петро Ющенко, брат Віктора Ющенка, землю на полігоні на себе оформляв. От і довелося довго чекати.
— На полігоні охоронці стояли. Певно, пасіку охороняли, — каже корінний батуринець Віктор Северин. — Тепер охорони нема. Розбіглася.
Мабуть, через утаємниченість полігону навколо нього стільки домислів, чуток, «реальних» згадок.
— Про полігон не знаю. Чула, що пасіка Ющенка у селі Митченки, — ділиться дружина колишнього селищного голови Михайла Іващенка Лариса Іванівна. — Я робочими справами чоловіка не цікавлюся.

Теперішній міський голова Батурина Анатолій Бороденко заперечує існування пасіки на полігоні:
— Чутки. Не було навіть за часів президентства, — каже Анатолій Павлович.
— І землі Петра Ющенка на полігоні нема точно, — додають у Бахмацькій райдержадміністрації.
В'їзд на полігон нині — вільний. Ні шлагбаума, ні охорони.
Скраю, понад трасою, одноповерхова будівля із великим двором. Звідти тягне димком і підсмаженим м'ясом. Трохи далі, теж неподалік траси, зводиться ще один будинок для заміського відпочинку. Будинок цікавіший по архітектурі, під червоною металочерепицею.

Ще далі, над озером — простий дерев'яний стіл, лави під навісом. За пляшкою біленької розташувалася компанія, чоловік сім.
— Про пасіку Ющенка чули, аякже, — весело підтверджують, цокаючись пластиковими стаканчиками. – Там такі бджоли, як горобці!

Віктор Ющенко літав у Батурин вертольотом

Пасіка екс-президента стала міфом. Реальне у міфі те, що пасіка справді була. І, певно, не одна. Віктор Ющенко любив Батурин. Зробив селище містом. За часів очолювання Кабінету Міністрів та президентства часто бував у гетьманській столиці.
— Було, що й кожні три місяці, — розказують батуринці.
Згадують про екс-президента з теплом. Під час своїх візитів Ющенко особняком не тримався.
— До нашого покійного родича приїжджав на пасіку, спілкувався із ним, — пригадує дружина відомого пасічника-медовара Петра Пацюка Віра Григорівна. — Віктор Андрійович приїжджав у Батурин зазвичай із дружиною, Катериною Михайлівною. Вона такою худенькою запам'яталася. Світленькою. Ми якось на козацьке свято млинці пекли.
— Товсті чи тоненькі?
— І товсті, і тоненькі. Катерина Михайлівна з апетитом їх їла. Люди молоко пропонували, щоб запивала млинці. Брала від нас молоко, пила прямо з кружки.

На святах президентське подружжя було без дітей. Може, тому, що людей багато. А в несвяткові візити завжди були з дітьми, із трьома.
— Ющенко ходив без охоронців по Батурину? — питаю.
— З охоронцями. Але якщо чув, що до нього хтось звертався, йшов до тієї людини, заговорював.
Батуринській школі, в якій Віра Пацюк працює вчителькою, подарував вишиті сорочки. Штук десять. І чоловічих, і жіночих. Для художньої самодіяльності.
— Наташі, доньці нашій, кажуть у школі: «Ти бідова, попроси. Ющенко така людина, яка допоможе». Наташа й попросила. Вбрання замовили на Чернігівській фабриці «Ярославна». Кожна вишита сорочка більш ніж гривень 800 коштує.
Ющенко бував у Батурині не тільки з сім'єю. Якось із Віталієм Кличком завітав.
Приїздив не машиною. На вертольоті прилітав. Біля палацу є майданчик, на якому приземлявся. А з Чернігова прибували автомобілі. Наземний супроводжуючий кортеж.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №25 (1311)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (2)