Балин - річка мого дитинства
2013-12-17 11:19:30


Мальовниче, затишне село Андріївка розкинулося по обидва береги р. Балин. Село має давню історію, яка своїм корінням сягає середини XV ст. А поблизу, у витоках річки існувало поселення Ходча ще часів Київської Русі. У давнину всі поселення й міста будувалися обов'язково біля водойм, частіше біля великих і малих річок. Той факт, що на р. Балин було засновано двоє сіл, хутір і слободу свідчить про неабияку привабливість і господарську зручність цієї місцевості.

Свій початок річка бере у ґрунтах поблизу с. Кархівка, протікає через с. Андріївку, поблизу сіл Мажугівка, Якубівка, Слабин і впадає в р. Десну. Як і село Андріївка, вона має свою давню й загадкову історію. Перша загадка - це сама назва річки. Так, у опису річок Чернігівського полку за 1754 р. зазначено: «Речка прозванием Верепут увишла оная сотне Слабин-ской з грунтов Андреевских урочища, прози-ваемого Хутчи, а впала в речку вишепоказан-ную Козел, кая взялася з сотни Любецкой; на той речки имеется поселение село Андреевка: владении бунчукового товарища пана Василия Лизогуба и брата его ж Петра Лизогуба, да мелниц три, первая в оном же селе реченно-го Петра Лизогуба, другая низшее той разсто-янием за версту; его ж Петра Лизогуба, а трейтяя низшее оних обоих мелница помянутого бунчукового товарища пана Василия Лизогуба прозванием Царувка, и те все мельнице суть гребелние, одноколние; сверх же того на оной же речки Верепуте по другой стороне показанного села Андреевки имеется Слобода Андреевская, владения Троецкой Ілиинской Черниговской обители». У праці А. Лазаревського «Обозрение Румянцевской описи 1765 г.» читаємо «...с. Андреевка, при потоку болотном Ба-лине, владения Ирины Семёнавны Лизогуб... Слобода, Андреевка, при р. Верепуте владения бунчукового товарища Василия Лизогуба... хутор Царовский, при болоте Болине, владения Василия Лизогуба». Д. Пащенко у своїй праці за 1781 р. пише: «...с. Андреевка положение имеет по правой стороне р. Верепуте, на коей плотина о двух амбарах... Слобода Андреевская, владения Троицкого Черниговского монастыря вместе с с. Андреевкою, на левой стороне речке Верпуте... Хутор Царовка, владения генерал-майора Ригельмана, от Андреевки в двух верстах при р. Верпуте, на коей плотина об одном амбаре...». У П. Добровольського «Топографическое описание городов Чернигова, Нежына, Сосницы с их поветами» указана р. Балинь і р. Вербча, праворуч від якої с. Андріївка. «Список населённых мест Российской империи» (по сведениям 1859 г.) зазначає, що Андріївка, Слобода Андріївська, хут. Царьовка розміщені при протоці Балині й колодязях. Статистичні відомості про село Андріївку і Андріївську слободу за 1877 рік стверджують: «Андреевская слобода - по левую сторону Балини (казённые крестьяне), с. Андреевка - по правую сторону Балини (крестьяне бывшые Рыгельмана)».
Друга загадка про те, що р. Балин, за спогадами старожилів, була повноводною і судноплавною. На мій погляд, це не зовсім так, адже, судячи по руслу і долині річки, а також за її протяжністю та живленням, вона могла бути повноводною тільки весною і на початку літа. Читаємо у енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза, І. А. Ефрона (1890-1907 pp.): «...приток Десны - Козел и Верепуть (почти совершенно пересохли и воды по ним текут только весной)». Що стосується судоходностью їй заважали греблі з водяними млинами. І все ж таки по ній плавали великі човни і водились різні види риби, видри, андатри, бобри, у заплавах були чудові місця для птахів, любили тут оселятися й лебеді.
Балин був улюбленим місцем відпочинку місцевих поміщиків із родини Ригельманів, які створили штучний острів, де збудували альтанку й перекидні містки. За радянської влади, коли руйнували місцеву кам'яну Михайлівську церкву і зносили церковний цвинтар, води Балині пройняли надгробні плити, приховавши останні сліди гріха. У заболочених місцях поблизу річки місцеві жителі копали торф. Для кращого сполучення між Андріївкою та Слободою було збудовано два дерев'яні мости (у 60-ті pp. замінені на бетонні). У 70-ті - силами місцевого колгоспу ім. Леніна було збудовано станцію човнів та дві дамби, створивши штучні озера, аби якось зберегти рівень води і облаштувати місце відпочинку колгоспників. Дітлахами ми майже всі канікули проводили на річці. Влітку купалися, ловили рибу, а взимку каталися на ковзанах та грали у хокей. На жаль, сьогодні наша рідна й дорога річка Балин потребує уваги, допомоги й охорони. Рівень води катастрофічно падає, стали зникати більшість видів риб. Єдиною відрадою залишаються Андріївські озера з комплексом «зеленого туризму».
Користуючись нагодою, через газету хочу звернутися до місцевих жителів і гостей: не засмічуйте річку, не робіть із неї звалище і вона вам за це віддячить. Як стверджує народна мудрість: «Не плюй у криницю, може, доведеться напитись водиці».
Віктор Єрема, уродженець Андріївки
"Наш край" №99-100 (9239-9240) від 14 грудня 2013 року

Свій початок річка бере у ґрунтах поблизу с. Кархівка, протікає через с. Андріївку, поблизу сіл Мажугівка, Якубівка, Слабин і впадає в р. Десну. Як і село Андріївка, вона має свою давню й загадкову історію. Перша загадка - це сама назва річки. Так, у опису річок Чернігівського полку за 1754 р. зазначено: «Речка прозванием Верепут увишла оная сотне Слабин-ской з грунтов Андреевских урочища, прози-ваемого Хутчи, а впала в речку вишепоказан-ную Козел, кая взялася з сотни Любецкой; на той речки имеется поселение село Андреевка: владении бунчукового товарища пана Василия Лизогуба и брата его ж Петра Лизогуба, да мелниц три, первая в оном же селе реченно-го Петра Лизогуба, другая низшее той разсто-янием за версту; его ж Петра Лизогуба, а трейтяя низшее оних обоих мелница помянутого бунчукового товарища пана Василия Лизогуба прозванием Царувка, и те все мельнице суть гребелние, одноколние; сверх же того на оной же речки Верепуте по другой стороне показанного села Андреевки имеется Слобода Андреевская, владения Троецкой Ілиинской Черниговской обители». У праці А. Лазаревського «Обозрение Румянцевской описи 1765 г.» читаємо «...с. Андреевка, при потоку болотном Ба-лине, владения Ирины Семёнавны Лизогуб... Слобода, Андреевка, при р. Верепуте владения бунчукового товарища Василия Лизогуба... хутор Царовский, при болоте Болине, владения Василия Лизогуба». Д. Пащенко у своїй праці за 1781 р. пише: «...с. Андреевка положение имеет по правой стороне р. Верепуте, на коей плотина о двух амбарах... Слобода Андреевская, владения Троицкого Черниговского монастыря вместе с с. Андреевкою, на левой стороне речке Верпуте... Хутор Царовка, владения генерал-майора Ригельмана, от Андреевки в двух верстах при р. Верпуте, на коей плотина об одном амбаре...». У П. Добровольського «Топографическое описание городов Чернигова, Нежына, Сосницы с их поветами» указана р. Балинь і р. Вербча, праворуч від якої с. Андріївка. «Список населённых мест Российской империи» (по сведениям 1859 г.) зазначає, що Андріївка, Слобода Андріївська, хут. Царьовка розміщені при протоці Балині й колодязях. Статистичні відомості про село Андріївку і Андріївську слободу за 1877 рік стверджують: «Андреевская слобода - по левую сторону Балини (казённые крестьяне), с. Андреевка - по правую сторону Балини (крестьяне бывшые Рыгельмана)».
Друга загадка про те, що р. Балин, за спогадами старожилів, була повноводною і судноплавною. На мій погляд, це не зовсім так, адже, судячи по руслу і долині річки, а також за її протяжністю та живленням, вона могла бути повноводною тільки весною і на початку літа. Читаємо у енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза, І. А. Ефрона (1890-1907 pp.): «...приток Десны - Козел и Верепуть (почти совершенно пересохли и воды по ним текут только весной)». Що стосується судоходностью їй заважали греблі з водяними млинами. І все ж таки по ній плавали великі човни і водились різні види риби, видри, андатри, бобри, у заплавах були чудові місця для птахів, любили тут оселятися й лебеді.
Балин був улюбленим місцем відпочинку місцевих поміщиків із родини Ригельманів, які створили штучний острів, де збудували альтанку й перекидні містки. За радянської влади, коли руйнували місцеву кам'яну Михайлівську церкву і зносили церковний цвинтар, води Балині пройняли надгробні плити, приховавши останні сліди гріха. У заболочених місцях поблизу річки місцеві жителі копали торф. Для кращого сполучення між Андріївкою та Слободою було збудовано два дерев'яні мости (у 60-ті pp. замінені на бетонні). У 70-ті - силами місцевого колгоспу ім. Леніна було збудовано станцію човнів та дві дамби, створивши штучні озера, аби якось зберегти рівень води і облаштувати місце відпочинку колгоспників. Дітлахами ми майже всі канікули проводили на річці. Влітку купалися, ловили рибу, а взимку каталися на ковзанах та грали у хокей. На жаль, сьогодні наша рідна й дорога річка Балин потребує уваги, допомоги й охорони. Рівень води катастрофічно падає, стали зникати більшість видів риб. Єдиною відрадою залишаються Андріївські озера з комплексом «зеленого туризму».
Користуючись нагодою, через газету хочу звернутися до місцевих жителів і гостей: не засмічуйте річку, не робіть із неї звалище і вона вам за це віддячить. Як стверджує народна мудрість: «Не плюй у криницю, може, доведеться напитись водиці».
Віктор Єрема, уродженець Андріївки
"Наш край" №99-100 (9239-9240) від 14 грудня 2013 року
Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш
Telegram.
Залишити коментар
інші новини
Біля Земснаряда родина Корнієць відкрила ресторан «Озеро»
2025-04-25 15:36:20
«Дядя Чебурек» на Ремзаводі закрився, бо не знайшли кухаря? Пончиків н...
2025-04-25 15:27:22
Тетяна Прокопчук зробила для Перемоги все, що могла
2025-04-25 15:07:59
Чорнобильські доплати — не для всіх
2025-04-25 14:46:28
У Ніжинському університеті будуть вивчати індонезійську мову та культ...
2025-04-25 13:56:59
Опозиційні депутати у Коропі блокують вирішення важливих для громади п...
2025-04-25 13:28:39
Уночі 25 квітня частина Прилук залишилася без світла
2025-04-25 13:09:00
Потяги в Семенівку скасували
2025-04-25 12:56:00
Як дістатися найбільшого міського кладовища «Яцево» в поминальні дні?
2025-04-25 12:27:17
Вибухотехніки поліції Чернігівщини знешкодили бойову частину ворожого ...
2025-04-25 12:12:29
Да, красиво там было. Хоть и называли местные речку -"Болото". Но карасей и пескарей ("печкуров") помню. А сейчас ничего и не осталось, по сути. Еще ниже моста, что у центра, какая-то вода есть. А выше - высохшее русло. Слышал мнение, что активно пересыхать Балынь стала, когда распахали "Холодные джерела". Может, просто совпадение.
а правда, что по инициативе хозяев базы отдыха в Андреевке, в эту речку/озеро была запущена рыба для исправления качества водоема, но местные жители ее всю "добыли"? Или байка это?