Битви Софії Маліновської у житті і в телевізорі

Дивились чотирнадцятий сезон «Битви екстрасенсів» на каналі СТБ? Показ закінчився у грудні. Певно, найбільше всім запам'ятався екстрасенсорний дует Софії Маліновської та Ніни Осипенко. Вони ходили з другом-духом. Так ось, 62-річна Софія Маліновська — наша землячка. Вже сорок років живе у селі Олексіївщина Козелецького району. З'ясувалося, вона давня прихильниця нашої газети. Погодилася розповісти про дар, зйомки і особисте життя.


Софія Маліновська і Ніна Осипенко

«Я виганяла з неї диявола»

На інтерв'ю довелося трохи зачекати, бо був прийом. Найперше, що кинулося у будинку в очі, — величезна кількість ікон різних розмірів. Господиня вловила мій погляд.

— Ті, яким більше двохсот років, дісталися у спадок. Он ту пару, — кивнула на стіну, — подарувало подружжя, яке десять років не мало дітей. Тепер у них доня Софійка. На столі у залі більше десятка статуеток янголів, святих, Матері Божої. Ось цю, — показує на Матір Божу, — привезли мені аж із Сінгапуру. Знайома дівчина працювала в кафе. Була бідна і нещаслива. Я передрекла їй долю, що вийде заміж далеко і вдало. Проїздив далекобійник, познайомилися, поженилися.

На столі у Софії Андріївни підсвічник. Поряд з десяток церковних свічок, свята вода у банці.

— Софіє Андріївно, як ви потрапили на «Битву екстрасенсів»?
— 22 травня поралася на городі. У мене його півгектара. Якраз найняла двох алкоголіків, щоб допомагали. Коли дзвінок на мобільний: «Це Карина, адміністратор з каналу СТБ. Запрошуємо на кастинг «Битви екстрасенсів». Прочитали на форумах в Інтернеті відгуки про ваші здібності і подяки».

У мене п'ятеро свиней, двадцять бройлерів, десять індиків, двадцять качок, город. Кажу: «Куди мені їхать?» Вона давай вмовляти. Умовила. Я зателефонувала Ніні Осипенко в Київ. До речі, можливо, через це нас представили як київських. З Ніною ми познайомилися п'ять років тому. Привозила до мене доньку. Я виганяла з неї диявола.

Ніна Єгорівна не має надздібностей. Вона глибоко входить у транс, піддається гіпнозу. В окремих випадках, щоб підтвердити свої відчуття, звертаюся до неї. Вона глибше входить у контакт з духом, який мені допомагає.

Бувають і депутати, і міліція

— Звідки у вас дар?
— Моя бабуся Параска Кузьмівна допомагала людям. Проте своїх знань не встигла нікому передати. її паралізувало. Через три дні померла. В 1989 році помер мій чоловік. Бо його перша жінка кляла, казала: «І два роки не проживеш». Кинулась я до бабки. Була у нас в Козельці така Уляна Заєць. Вона підтвердила мої відчуття і багато чого іще розказала. Я потім не раз у неї була.

У баби Уляни дочка Галя була, все крутилася біля неї, просила, щоб мати передала їй молитви і знання. Баба ж взяла мене за руку і сказала: «Тільки Софа людям помагатиме». Потім наказала записувать молитви. Я кажу: «Нащо вони мені?» — «А ти пиши». Я написала цілий блокнот. Заховала і забула. Дітей треба на ноги ставити, хазяйство, робота. Свого часу я працювала ветеринаром, потім 20 років м'ясником у Козелецькому магазині «М'ясо-риба». Я-то забула, а от сусідка Валя ні. Вона дочку заміж видавала, готувалася до весілля. її клюнув півень. Нога розпухла, їй зле. Прийшла, каже: «В тебе є красний блокнот, поможи». Я давай вичитувать, її крутило, зеленим рвало і відпустило. На курях (на третій день) уже танцювала. Після того випадку до мене односельці стали звертатися.

Мені вже 45 років було. Згодом дівчину з кистою привезли. І так потроху інформація про мене ширилася. Ось уже майже 20 років приймаю. Були у мене і міністри, і заступниця колишнього голови Верховної Ради Володимира Литвина, і депутати, і начальники міліції.

— Так ви і злочини допомагаєте розкривати?
— Коли просять. Приїздили із Козельця і Бобровиці. Якось у подяку правоохоронці привезли величезний торт. Раніше я такого не бачила.


Софія Андріївна вдома

«Альона Курилова вийшла на контакт з духом. Виявилось, то мій прапрадід»

«Битви екстрасенсів» почалися 8 червня. Повезли нас на майданчик ВДНГ (виставка досягнень народного господарства) у Києві. На кастинг попередньо відібрали 100 чоловік. Давали нам різні завдання: відгадати, що у запечатаному конверті, і т. д. Я відгадала. Хаял Алікперов був дуже здивований, бо саме він вклав у конверт власноруч намальований ісламський символ — півмісяць і зірку. Із сотні відібрали ЗО, з них — 20. До дванадцяти, яку відібрали для зйомок, увійшли і ми. Наші здібності оцінювали експерти екстрасенси Хаял Алікперов, Альона Курилова, Ярослава Федорова, ведучий Павло Костіцин.

Заходимо на випробування: «чорний ящик». Треба було вгадати, що у ньому. Там була фігурка янгола.

Дивлюся, стілець один. Кажу Костіцину, ведучому: «Пашо, чого стілець один? Ми ж утрьох».

Курилова:
— Зачем вам три? Хватит два.

Друг відключив у Ніни мікрофон. І нас вивели в коридор його налагодити. Тоді я сказала духу: «Друг, покажи їм, що ти тут». Коли зайшли, мармуровий стіл (стільниця товщиною зі стоячу сірникову коробку) — трісь. Кришка окремо, три величезні металеві ніжки відірвало і болти теж. Німа сцена. Журі роти порозкривали. Хвилина мовчання. Потім оплески.

— Софіє, що то було? — спитав Костіцин.
— Я ж вам казала, дайте третє стуло, бо ще гірше буде.
За чотирнадцять сезонів таке було вперше. Хоча за тим столом побували сотні екстрасенсів. Раніше я знала, що Другу років 35, загинув на війні. Він відповідав на мої запитання. Та ніколи не розказував про себе. Альону Курилову так зацікавив Друг, що вона вирішила вийти з ним на контакт. І з'ясувалося, що це мій прапрадід. Звати його Саша. У нього було четверо дітей. На жаль, більше нічого дізнатися про нього не можу. Бо ті родичі, що могли про нього розповісти, давно померли. Після цієї історії за мною бігала вся знімальна група. Кому діагноз поставила, кому спину вставила. Вони родичів своїх приводили. Я ж ще і від диявола вичитую. Сутності виганяю і багато ще чого вмію.

Потрапили ми до 12-ки. Учасникам оплачували харчування і проживання у готелях. Я їздила додому, хазяйство ж. Сама воджу машину. Приїду на Лісову у Київ, зажену свій «Ланос» на стоянку за 20 гривень день і на зйомки.

За відмову — 100 тисяч гривень штрафу

Важко було. Бувало, в готелі з 9 до 21 години, виходити не можна. Тоді приїздять, забирають. Везуть, тримають у мікроавтобусі. В три ночі заводять у підвал на випробування. Я раз так розізлилася, що обматюкала їх. Кажу: «Надумали знімати, коли з півночі до третьої години всяка нечисть повиповзала».

На тій зйомці, коли перетягували у підвалі ланцюг, я руку вивернула і зламала. Руку вправила сама, вмію. На перелом гіпс наклали. Півтора місяця з ним ходила. Хотілося плюнути на все і піти. Але ж підписала контракт. За розголошення зйомок або відмову від них — 100 тисяч гривень штрафу.

— Для шоу пишуть сценарії. Вас знімали теж по ньому?
— Багато чого лишилося за кадром. Коли було випробування з пошуком поросяти, я встигла і його найти, і ще десятьом людям спини поставити. При розслідуваннях убивств екстрасенси багато правди рідним кажуть.

Склалося враження, що визначено наперед, кого вигнати, кого лишити. Ірку держали, бо артистка. Все корчила з себе спеціаліста. Якось не витримала і висказала в очі організаторам: «Товариші, я добре знаю, де платять, там і музика грає». Усім екстрасенсам заборонялося приймати людей у номерах готелю. А цигани це робили.

Мене полюбили оператори. Я ж відкрита душа. Якось вони попросили : «Андріївно, пошуршіть». Зайшли ми на випробування, сидять п'ять жінок. Ми мали відчути зв'язок матері і дитини. Стоїть ведучий Паша Костіцин, неподалік стіл, посередині його склянка. Я зайшла і кажу тихенько: «Друг, прийди і друзів приведи». Раз — і склянка полетіла через увесь стіл, упала і не розбилася. Попадали ліхтарі-підсвітки, спеціальні для зйомок. Павло Костіцин почав хреститися. У героїв був шок. Кадри зі склянкою прокрутили кілька разів у програмі, ліхтарів не показали.

— Ви потрапили у шістку найкращих екстрасенсів і були за два кроки від півфіналу. Перемогла Джулія Маккензі.
— Так склалося.

— Що вам дала «битва»?
— Я ще раз впевнилася, не треба боятися казати правду. Якою б вона не була.

— Після участі у битві до вас більше людей стало звертатися?
— Мені і до цього їх не бракувало. Ледь сили встигаю відновлювати. Голова від людей сильно болить. Попробуй вдержати людину, в якій біс сидить. Коли вона усіх навколо себе розкидає. А ще, буває, непритомніють, лізуть битися. Усякого буває. Односельці раніше люб'язно вказували страждущим дорогу до мого дому. Тепер багатьох жаба давить.

Зателефонувала Ніні Осипенко.

— Єгорівно, після виходу передачі стали знаменитою?
— Я, окрім магазину і поліклініки, ніде не буваю. Трапляється, люди підходять: «А я вас бачила по телевізору». «Ви помилилися», — відповідаю. Це ж Софія Андріївна спеціаліст, а я так, іноді з Другом можу поговорити.

«Війна скінчиться у квітні»

— Андріївно, багато екстрасенсів хвалиться, що можуть рак вилікувати.
— Брехня. На самому початку можна заговорити ріст пухлини, не більше. Мене дратують шарлатани. Знаю одну таку з Броварів. Каже: «Треба 22 рази приїхати, щоб від раку зцілитися». І бере за кожен сеанс по 400 гривень. Як так можна з хворими? Для того, щоб позбавити людину проблеми, справжньому екстрасенсу 2-3 сеанси вистачить от так, — Софія Андріївна показує вище голови.

— Ваші здібності хтось із рідні успадкував?
— Діти — ні.
Правнучок Максимко, йому три роки, як і я, бачить сутностей. Якось на вулиці мені каже: «У тьоті котик з голови вискочив, он ходить». Дивлюся, і правда.
Були у хаті, сидів на колінаху мене: «Бабо, ходім скоріше на вулицю, на табуретці чудовисько сидить». Іншого разу: «Он там дядя за дзеркалом стоїть і воняє». Дивлюся, і справді, дух літнього чоловіка, від нього трупний сморід іде У мене стільки нещасних людей перевертається, що іноді лишаються всякі сутності. Я молитвами дім чищу. Іноді Друг совочком вигрібає їх з хати. Онуку Андрію нині 25 років, учу його спини ставити.

— Буває таке, що ви людей не приймаєте?
— Звичайно. Деяких виганяю з тріском. Бо бачу, з яким наміром прийшли. Окремих і у двір не впускаю. Був випадок, привезли онкохворого. Глянула — день-два залишилося. Кажу: «Везіть швидше, щоб дорогою не помер». Вони тільки у свою хату зайшли, він душу віддав.

— Нині людей хвилює, як скоро кінчиться війна?
— Це буде квітень. Я бачила видіння, цвіли дерева. Як тільки Путін помре, так і війна скінчиться.

— В Інтернеті пишуть, що він хворий. Невже в нього немає екстрасенса-захисника?
— Він і справді фізично хворий. Екстрасенс є, але слабенький. Він більше працює як психолог, підтримує внутрішній дух.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №5 (1499)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (4)