Інтерв’ю з фотографами Чернігова: про роботу, фотозйомки та інтереси

Чому саме фотографи? Все просто: до мене в друзі в соціальних мережах часто додаються молоді люди, які займаються фотографією і я, як типова жінка, завжди мріяла про фотосесію, уявляючи себе супермоделлю. І от я вирішила: чом би й не розібратись в цьому питанні й не дізнатись дещо більше про тонкощі професії, так би мовити «з перших рук»?



Першою моєю співбесідницею стала Потоцька Софія (22 роки). Дівчина почала захоплюватися фотографією з 9-го класу і займається цим уже 7 років, а комерційною зйомкою – з 2014 року.
- Я вообще из Киева, там и проходила курсы художественной фотографии, сейчас живу в Чернигове. Люблю художественную и портретную съёмку. Сложнее всего проводить фотопроекты – это требует много сил и времени. Здесь все зависит не только от меня, но и от людей, которые задействованы (визажист, стилист, координатор и пр.). А также сложно, когда не пунктуальные люди, из-за опозданий может сбиться весь график. Но это для меня не существенные неудобства, потому как я люблю свое дело ».
Прошу у Софії її фото і питаю: "А хто ж фотографує Вас?" Дівчина зізнається – фотографує наречений.

- А чим Ви частіше займаєтесь: замовленнями від простих людей, фотозйомками з моделями чи, можливо, робите якісь свої проекти. І яка ціна питання?

- Чаще принимаю заказы от простых людей. Иногда, когда у меня есть какая-то идея -договариваюсь с моделями на условиях tfp и воплощаю ее в жизнь. Tfp - это сотрудничество фотографа и модели. Фотографу - комфортная работа, модельное позирование в определенном образе. Для модели - пополнение портфолио. Без оплаты с чьей-либо стороны.
А так, за 1 час индивидуальной фотосьемки я беру от 300 грн. за свою работу.

- Що і кого Ви любите найбільше знімати?
- Людей. Девушек. Люблю раскрывать их женственность и сексуальность. Еще люблю делать в процессе фотосессии атмосферные фотографии, какие-то детали, части тела, одежды и т.п. Фотографирую как в студии, так и на улицах нашего города.

- Буває таке, що з людиною дуже важко працювати, як Ви налагоджуєте контакт?
- Безусловно, бывают люди с комплексами, застенчивые. Но клиенты сами заинтересованы в хороших кадрах. Я помогаю всегда на съёмке, готовлю примеры поз, которые я вижу в определенном образе. Проблема с застенчивостью есть, но через пару минут работы она исчезает. Я часто слышу от клиентов, что со мной легко работать, и они быстро раскрепощаются.

- Всем девушкам, которые неуверенны в себе, рекомендую обязательно пойти к хорошему фотографу на фотосессию, чтобы увидеть свои красивые стороны, а они есть у каждой девушки!
На фотосессии девушки приходят чаще, а парни, в основном, берут сертификаты в подарок своим любимым девушкам. Лично мне проще работать с девушками и детьми. Парни приходят на фотосессии чаще всего в паре на love story. Там уже их в оборот берут их половинки)

- А Ви і сертифікати робите, скільки вони коштують?
- Да, подарочные сертификаты есть. Стоят от 350 грн.

- А є якісь тренди в фотографії або для фотосесій?

- Да, конечно есть. Как и в любом направлении. Думаю, что главные тренды на сегодняшний день - это "живые" фотографии, сделанные в движении, а так же погружение в 90-тые года.

- Які можете назвати плюси, мінуси професії?
- Понимаете, это мое любимое дело, я не вижу никаких минусов. Кроме дорогой техники, пожалуй. Из плюсов для меня: - возможность встретить интересных людей (обожаю после съёмки иногда ходить с клиентками на кофе); - я проявляю здесь свой творческий потенциал; - можно реализовать все, что только в голову придет; - очень интересно продумывать, как же можно воплотить идею; - огромная радость, когда клиенты довольны результатом и говорят мне об этом.

- Хто із всесвітньо відомих фотографів Вам подобається?
- На самом деле, фотографов так много, что уследить за ними нереально. Я даже их толком не изучаю, честно говоря. И не создаю себе кумиров. Из мировых легенд мне нравится фотограф Жан-Батист Мондино. Нравятся как его художественная съемка, так и работы для модных журналов.

- Як знаходите натхнення для творчості? Фотограф по вашому: це художник чи майстер по роботі з фототехнікою?
У каждого человека свои способы вдохновляться. Я свое нахожу тогда, когда люди говорят мне, что им нравятся мои работы! Я ставлю себе цели. Записываю все свои идеи. Так я их вижу на бумаге, вычеркиваю то, что уже сделано и передо мной есть видимый результат. Меня это мотивирует.

- Есть люди, которые просто хотят попробовать себя в фотографии. Покупают технику, создают группы, пытаются принимать заказы. Но делают это без души, механически, по правилам каким-то, что ли. Они быстро отпадают. Потому, что нужно творить, создавать, рисковать!

- Так что, да, фотограф - это творческий человек, который рисует картины через объектив.

- Які місця в Чернігові Ви любите відвідувати, чим у вільний час займаєтесь?
- Больше из всех мест мне нравиться лавочка возле театра на площади, а еще люблю быть дома с любимым и пиццей. Спортом так же занимаюсь. И я очень активная.

***

В процесі пошуку цікавих робіт чернігівських фотохудожників я наштовхнулась на роботи Дмитра Павленка (32 роки) і запросила його поспілкуватись зі мною. Дмитро зараз не тільки фотограф, а й викладач фотомистецтва у Чернігівському вищому професійному училищі побутового обслуговування.
На питання «Як Ви прийшли до фотографії?» Дмитро відповідає: «Так історично склалося».
Завжди мене до того тягло. У мене був старенький «Зеніт», та й у дитинстві ми з батьком проявляли фотоплівки в темній кімнаті при червоному світлі та друкували фотографії. Якось вже в дорослому житті я почав фотографувати друзів на плівку, потім співробітників, знайомих. Пізніше вирішив трохи піднакопичити грошей і врешті купив свою першу цифрову дзеркальну камеру, так і почалося. Пам’ятаю перші пару комерційних фотозйомок відзняв по 100 грн.
Далі був період, коли я зрозумів, що треба вчитися – не влаштовував той результат, який отримував. Навчався сам (Інтернет – велика сила, звісно, якщо хочете чомусь навчитись, а не вбивати час). Тим, хто зараз самостійно навчається фотографії, раджу дивитися більше західних майстер-класів. Є така тенденція, якщо це пострадянський простір, то майстер-класи зазвичай – це 2 год. «води» і 5 хв. корисної інформації. Якщо це майстер-клас західних фотографів і ви ще знаєте англійську (хоч мінімально) ви дивитесь майстер-клас 20 хв. і всі 20 хв. корисні.
Взагалі є сенс орієнтуватися на західну фотографію або принаймні не орієнтуватися лише на своє місто, якщо хочеш зробити якийсь новий продукт.

Фото на плівку і цифрове фото

- Зараз знімаю і на плівку і на цифру.
Коли кажуть, що на плівку важко знімати, це не зовсім так. Є свої особливості. При зйомці на плівку, важливо впіймати момент, у вас мало спроб і до проявлення відсутня можливість перевірити, що вийшло. Однак виробники плівок закладають у свої вироби певні кольорові схеми. Тому, в залежності від типу плівки, своя колористика, свій шарм. Любителям «покрутити» кольори – певна естетична насолода.
В цифровій фотографії інакше – у вас є можливість одразу побачити, що ви сфотографували та перезняти за потреби. Проте тут потрібні хоч мінімальні (а краще присвятити цьому багато часу та вивчити досконало) знання з колористики, знання алгоритмів обробки «сирої» фотографії.
А потім ти ще приходиш друкувати, і там все зовсім інше виходить, бо потрібно ще вміти свій робочий монітор налаштовувати під правильні кольори.

Про становлення фотографів

- Все приходить із досвідом, хоча хтось може ставитись до цього так: «клієнтам нормально і так згодиться». Терпіти цього не можу, тому у мене іноді буває, що можу довше робити фотографії, але буду їх робити досконалими.
Взагалі є два шляхи становлення фотографа. Перший – ти спочатку навчаєшся, практикуєшся, а потім знімаєш на замовлення. Так довше напрацьовувати базу, тебе мало знають, проте одразу робиш добре. Другий – ти відразу набираєш багато замовлень і вчишся вже паралельно і плюс на власних помилках. Так одразу вас знатиме багато людей, будуть постійні замовлення (але так можна зупинитись у професійному розвитку).

Весільна Fine art фотографія

- Працюю в стилі fine art (або принаймні намагаюся до нього наблизитись). На Заході він увійшов у тренд кілька років тому. Зараз там ця тема потроху затухає, а до нас цей стиль масово тільки прийшов. Були поодинокі фотографи, що працювали в ньому й раніше, проте їх дуже мало.
Варто зазначити, що взагалі Fine art – не такий і новий напрямок весільної фотографії, як може видатися. Це класична фотографія плюс підкреслена естетика, витонченість. Коли пози портретованих і всі деталі на фотографії мають бути вишукані.

Уподобання в фотографії

- Тут непросто визначитися. Коли починав, більше любив робити саме художні портрети. Коли почав знімати весілля – мені сподобалось фотографувати пари. Загалом люблю робити фото з тим, чого мені не вистачає: якщо багато фотосесій пар, весілля, то мені хочеться познімати персональних портретів, пейзажі; якщо довго знімаю пейзажі – хочеться познімати парні фотографії і т.д..
Щодо освітлення – віддаю перевагу природному. Навіть проводячи фотосесію в студії, намагаюся більше використовувати світло від вікна та відображувачі, а вже потім спалахи.

- Чи накладає заняття фотографією відбиток на повсякденне життя?
- Є таке поняття як профдеформація і воно про мене. Дуже сильно накладається те, що фотографії при ретушуванні «вилизую» (грубо сказано, але воно так і є). Наприклад, якщо, зазвичай, ретушуються крупнопланові портрети, то я ретушую навіть ростові портрети, коли обличчя потрібно сильно збільшувати, аби побачити якісь вади, цяточки.
Такий перфекціонізм виливається в те, що коли гуляю містом і бачу людину з цікавою зовнішністю, одразу прикидаю, що і де на фото треба було б заретушувати. Такий собі «бонус» від улюбленої професії (сміється).

Робота фотографа. Очікування та реальність

- Серед людей, що знають цю професію зі сторони, існує думка, буцімто робота фотографа – це лише пара зйомок на місяць і ті усього по кілька годин плюс хороші гонорари. Однак ця думка оманлива. В цій професії вам доводиться докладати значно більше зусиль для того, щоби досягти результатів (скажімо, фінансових), для котрих в іншій професії знадобилося б просто приходити на роботу.
Для тих, хто думає, що весільна фотографія – це легкі, швидкі гроші, повідомляю – це міф. Ви платите за все: за техніку, за рекламу, за сайт, за роботу асистента, за бензин і так можна перераховувати довго.
Ви маєте займатися самонавчанням (постійно), просувати себе в соцмережах й Інтернеті загалом, робити собі сайт, брати участь у різноманітних акціях, спілкуватися із замовниками, проводити зйомки, до яких ще потрібно готуватися, обробляти фотографії і т.д. Фотограф має або робити все сам або наймати помічників (а це витрати, для забезпечення котрих потрібно ще більше працювати).
Іноді чую, що плюсом є працювати за власним графіком – це не зовсім вірно. У всіх Ваших друзів, знайомих вихідні припадають на суботу, неділю, а Ви працюєте, зазвичай, у ці дні, тому що частіше люди фотографуються на вихідних. І в будні працюєте, бо потрібно фотографії обробляти, сайтом займатися і далі за списком.
Загалом, це така ж робота, як і багато інших, не легша й не важча, просто є свої особливості та комусь фотографувати подобається більше, ніж інші види діяльності. Також варто враховувати важливий момент: у цій професії практично завжди є персональна відповідальність за результат.
Особисто знайомий з кількома людьми, що попрацювавши весільними фотографами рік, поставили техніку на продаж і перейшли в іншу професію. Просто вони очікували, що можна «нарубати капусти», та не вийшло, а при цьому сам процес зйомки їм задоволення не приносив.

Про фотографа та фототехніку

- Талант майстра – це не крутіша камера чи об’єктиви. Талант – це знання та сотні годин практики, напрацювань. А техніка, за допомогою якої знімає фотограф, просто полегшує виконання завдання. Чим дорожча техніка – тим більше можливостей вона дає майстру. Однак для більшості людей, звичайних замовників, взагалі не помітна різниця на дорожчу чи дешевшу техніку знімали.
Про тренди
Фотограф може ганятися за трендами постійно й кожні два роки перелаштовуватися. А можна взяти собі за основу якийсь напрям, що сподобався, та далі працювати в ньому, розвивати його для себе. Мода на цей тренд піде, проте все одно будуть клієнти, котрим це буде потрібно.
Якщо орієнтуватись на тренди сьогодення ви повинні подумати: а чи це сподобається замовнику через 5 років, а через 10?

- Що порадити майбутнім молодятам?

- Дуже великою помилкою молодят є те, що вони не зустрічаються з багатьма весільними професіоналами (це стосується не лише фотографів). Часто просто обдзвонюють, ціна підійшла і все. Варто, за можливості, з усіма зустрітись, адже Ви з цими людьми майже весь день проведете. Варто поспілкуватися, щоби розуміти, чи буде вам комфортно.
Про висоти, яких може досягти фотограф
Для когось – це суто матеріальні блага. Для іншого – важливо бути відомим, а для когось метою може бути передавати свої знання далі та постійно знаходити щось нове й для себе. Думаю, ідеал десь посередині.

Про хобі

- У людини має бути хобі. Особливо у творчої людини. Якщо фотографія була вашим хобі (як у мене) і це переросло в професію, то, можливо, вам потрібне якесь інше (додаткове) хобі. Інакше може статися емоційне вигорання. Проте фотографам тут трохи простіше: ви можете спокійно знімати весілля чи портрети для заробітку, а для душі познімати пейзажі, предметну зйомку – це вас розрядить.
Також, поза викладацькою діяльністю та фотозйомками відпочиваю на велосипеді. Покатеньки – хороше хобі та для здоров’я корисно.

Про вподобання

- Дуже подобаються роботи Хосе Війя. Він зробив для напрямку fine art дуже багато, задав тенденцію цього. Якщо хтось хоче знімати в такому стилі, то раджу для початку дивитися роботи Хосе.
Говорячи не про весільну фотографію, до вподобань можу занести таких фотографів, як портретист Енні Лейбовіц і фотограф природи Африки Нік Брандт. У них шикарні фотографії.
Щодо питання, які місця подобаються в Чернігові – «Зелена сцена»: для міста це дуже круто в плані заохочення туристів і в плані культури – чернігівцям є чим зайнятись у п’ятницю в вечері. Також люблю нашу філармонію з її оркестром.

***



Марина Стрижак (23 роки) – молода, цікава дівчина, з якою я також поспілкувалась на тему фотографії (якою вона захоплюється з 2009 року):
- Почала захоплюватись ще зі шкільних років, це був 9 клас, коли я записалася до фотогуртка (цей гурток вів і веде Віктор Кошмал). По цей час я іноді відвідую цей гурток. Ще я займалась у фотографа Дмитра Дорошенка (який живе в Німеччині). Він проводив у нас курси по skype. Була група, де ми дистанційно навчались.

Мінусів у цій роботі поки не бачу, навіть якщо на вихідних йду на зйомку, не відчуваю такого «вихідний день, а мені потрібно іти працювати». Це така робота, яка в радість, задоволення від цього. Серед труднощів – це напрацювати базу клієнтів, коли тебе ще ніхто не знає і конкуренція велика».
Улюблена пора року Марини для зйомки – це літо і золота осінь, а також дівчина говорить, що знімати людей – завжди приємно. «Якщо взяти моє портфоліо, я виставку в минулому році робила, то у мене багато пейзажів та архітектури.

Я б не сказала, що мені щось не подобається знімати, я б не сказала, що у мене щось у пріоритеті. Якщо я бачу гарний кадр – я його знімаю.
У мене було дві виставки: «Гори, люди, архітектура» (З 27 січня до 10 лютого 2016 року в науковій бібліотеці Чернігівського національного технологічного університету), а потім я відкрила виставку «Миттєвості життя» в музеї Коцюбинського. Ще планується виставка під назвою «Люди» у цьому році, мабуть, в травні (Мегацентр, Фабрика позитивних емоцій)».
Щодо певних трендів, то чорно-біле фото завжди буде в тренді, - говорить дівчина, але сама вона не прив’язується до якогось стилю і намагається бути різносторонньою в плані фотографії. Чи є у Марини проблеми з натхненням? «Я б не сказала, що з натхненням, скоріше з часом чи з настроєм. Якщо я бачу кадр – я його роблю. Я не можу сказати, що у мене немає натхнення зробити фото».

- Зміст чи естетика фото, що важливіше?
- Все залежить від фото і від того, що хоче фотограф показати, донести до людей. Щоб щось повідомити через фотографію, потрібно це замислити і реалізувати якнайкраще.

- Крім фотографії я ще роблю листівки, яких у мене є кілька напрямків: «Чернігів – місто легенд» (з використанням моїх власних фото), та привітальні листівки до різних свят і подій. Їх можна придбати у мене в групі (на сторінці можна знайти посилання) і в «Зеленій Лавці».

Також мене цікавила відповідть на питання: "Чи хотіла б Марина попрацювати з якимись із селебріті?" Так, дівчина була б не проти (щоправда, дивлячись із ким), а також вона має певний досвід у цьому:

- Я вже знімала концерти як репортажну зйомку: Тартак, Брутто, Антитіла, я працювала тоді на громадському телебаченні фотокореспондентом, але особисто ні з ким не працювала. Люди – є різні, але мені поки що траплялись ті, з якими мені легко.

- В будь-якій професії, в будь-якій справі потрібно вдосконалюватись, є до чого зростати. Вершина у всіх різна. Я би хотіла удосконалити свої знання в обробці фотографій. Люди, у яких є тяга до фото, вони самі все відчувають, цікавляться, знають, що вони хочуть пізнати.

- У кожного фотографія займає різне місце в житті. У мене – перше, а у когось – ніяке. Є такі люди, які просто не люблять фотографуватись, у яких ніколи не було фотоапарату. Всі ми різні, всі ми індивідуальні.

- Люблю велопоїздки, кататись на роликах. Від бажання залежить – іноді активний, іноді пасивний відпочинок люблю. Подобається водоспад в Павлівці, Вал – часто там проводжу фотосесії. Місця зараз гарні в місті почали з’являтись (алеї, фонтани).

Gorod.cn.ua

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)