Ярослав Слєсаренко розповів, чому досі не відбувся тендер на відбудову кардіодиспансеру у Чернігові

Ярослав Слєсаренко

Управління капітального будівництва Чернігівської обласної військової адміністрації (УКБ) вчетверте оголосило тендер на відбудову приміщення колишнього кардіодиспансера на вулиці Чорновола в Чернігові. Чи буде нарешті переможець? Чому роботи ніяк не почнуться? Куди витратять величезні гроші, виділені на об’єкт? Про це розповів Ярослав Слєсаренко, начальник управління.

Кардіодиспансер постраждав третього березня 2022 року від російського авіанальоту. Навпроти, у житловому будинку і біля нього, загинуло 47 чернігівців.

715 мільйонів — будівельні роботи, 196 мільйонів — медичне обладнання

— Ярославе Володимировичу, кошти на відбудову колишнього кардіодиспансера виділені за програмою Ukraine Facility («Юкрейн Фасіліті»). У цьому складність тендеру?

— Це не програма, а рамкова угода між Україною та Європейським Союзом, за якою Євросоюз допомагає Україні, а саме — надає фінансування в сумі 50 мільярдів євро. На розвиток та відбудову об’єктів, що були зруйновані під час російського вторгнення. Один з об’єктів — у Чернігові.

Європа, звісно, встановлює вимоги. У своїх інтересах, скажемо так. Одна з головних — використання матеріалів, а також обладнання, що виробляються в країнах ЄС та в країнах, що прямують у бік ЄС — Грузії, Молдові і т. д. За відсутності аналогів матеріалів та обладнання в Україні, закупівлю необхідно здійснювати у виробників прийнятних країн (перелік визначений угодою).

УКБ отримає кошти як субвенцію напряму з Міністерства охорони здоров’я. Вони чекають заявки на використання коштів.

— Чи відомо, чому саме королівство Бельгія вирішило допомогти Чернігову? Так написано в тендерній документації: «Проєкт фінансує королівство Бельгія».

— Така умова рамкової угоди Ukraine Facility («Юкрейн Фасіліті»). Наступне ваше запитання, очевидно, таке: «Чому на перший тендер винесли 865 мільйонів, тоді як на наступних тендерах сума зменшилась до 715 мільйонів гривень?» Оголошуючи тендер у березні, ми оголошували його і на будівельні роботи з реконструкції колишнього кардіодиспансера, і на включене в проєкт медичне обладнання.

Пізніше отримали роз’яснення від Міністерства охорони здоров’я, що в цьому році фінансування на закупівлю обладнання не буде. Поки не реконструйована будівля, закуповувати обладнання вони не дозволяють. Відповідно, оголошуючи тендер повторно, уже в липні, ми розділили: окремо — будівельні роботи, окремо — обладнання. Наразі обладнання на торги виставляти не планується.

— Виходить, 715 мільйонів — це тільки роботи з відбудови приміщення?

— Це очікувана вартість закупівлі. Загальна сума проєкту — один мільярд 41 мільйон.

Проєкт коригували два місяці

— Ви раніше стикалися з подібними сумами? Чи це найбільша?

— Управління має досвід проведення закупівель на сотні мільйонів. Складність цього тендеру не в кількості коштів. Сума складається з більш ніж чотирьох тисяч позицій щодо матеріалів. І це найскладніший момент.

Аби дослідити пропозиції учасника, що підготував чотири тисячі позицій цін, витрачається багато часу. Щоб швидше прийняти рішення, залучається максимальна кількість спеціалістів управління. Виходимо працювати і в неробочі дні.

Затягування процесу закупівлі неприпустиме. Адже незабаром зимовий період, а на об’єкті першочергові роботи — якраз закриття периметра будівлі: нові вікна, двері, дах. Далі можна було б запустити опалення. Щоб ще одну зиму не простояло під дощем-снігом з пошкодженим дахом.

— Ви оголосили тендер у березні. Потім — у липні. Чому виникла така пауза?

— Замовником проєкту виступала обласна лікарня. Не управління капітального будівництва і не обласна адміністрація. Після скасування тендеру лікарня замовила коригування проєкту. Тій самій організації, що його розробляла. І вони коригували з травня і до початку липня.

— Що саме коригували?

— Були вилучені з кошторисної частини матеріали та обладнання, виготовлені не в пріоритетних країнах. Найчастіше вказують країну-виробника — Китай. У них найпривабливіші ціни, і проєктні організації з метою економії державних коштів вказують китайську продукцію.

Були проблеми з пошуком аналогів медичного обладнання.

— Така значна сума на роботи — 715 мільйонів — тому, що велика площа приміщення, кілька корпусів?

— Кардіодиспансер стане центром реабілітації військових. Загальна площа центру близько 13 тисяч квадратних метрів. Також у суму включене будівництво нового укриття на території, вартістю понад 100 мільйонів гривень. Заплановане перепрофілювання приміщень. Значна частина проєкту — це внутрішні роботи, які дуже дорогі. Плюс благоустрій території.



«Чим раніше цей тендер відторгується, тим краще для нас»

— У липні на тендер подався один учасник — чернігівська будівельна компанія «УкрСіверБуд» Віктора Вереші. У серпні учасників стало двоє: «УкрСіверБуд» та київський консорціум «Ренесанс Україна» Олександра Шелетецького, вони роблять зараз меморіал в Ягідному.

— Це чудово, що є конкуренція.

— Ви відмовили «УкрСіверБуду» вже двічі. На основі того, що документація була подана неправильно. «Ренесансу Україна» також відмовили.

— Повторюсь, учаснику закупівлі необхідно підготувати більш як чотири тисячі позицій матеріалів. Під кожну позицію підрядник повинен надати три варіанти цінової пропозиції. Врахуйте, скільки це документів. Колосальний обсяг підготовчої роботи до тендера. Треба мати значну кількість спеціалістів, ресурс, щоб підготуватися. Це і є секрет, чому мало підрядників взагалі ходять на подібні тендери.

Якщо є помилки в документації, доводиться відмовляти. Ми не хочемо цього робити.

Чим раніше цей тендер відторгується, тим краще для нас.

Тендер обов’язково детально пере­вірить ДАСУ (Державна аудиторська служба України). Міністерство тримає на контролі цей об’єкт. Планово початок будівництва мав відбутись ще в квітні.

У «Ренесансу Україна» деякі документи, прислані на тендер, просто не відкривалися, неможливо було їх дослідити. У порівнянні з пропозицією «УкрСіверБуду», там було набагато більше помилок.

— На «Прозорро» є лист, — не вказано, від кого він, — де тендерні вимоги управління названо дискримінаційними. Зокрема те, що фінансові результати будівельної компанії за останній звітний період мають бути не менше 50 відсотків очікуваної вартості закупівлі, тобто понад 357 мільйонів гривень.

— Закон передбачає до 100 відсотків. Ми могли б вказати всі 715 мільйонів гривень фінансового результату. Якщо нема коштів, нема досвіду роботи зі складними об’єктами, це закінчується дуже погано.

Буває так, що приходять підрядники, кажуть: «Давайте нам аванс». Це право замовника, а не обов’язок. Ми можемо його не дати. Підрядник, зазвичай, має вкладати значні власні кошти до подачі на оплату перших актів виконаних робіт. Не кожен має такі ресурси. На цьому об’єкті на початкових етапах треба буде вкласти не менше 50 мільйонів. І потім тільки підрядник почне їх повертати. Саме тому в цьому тендері не буде п’ятьох-шістьох учасників.

— Ще якась компанія пише: «У тендерній документації встановлена дискримінаційна вимога щодо наявності АБЗ (асфальтно-бетонного заводу)». Чому, дійсно, треба мати учаснику АБЗ, щоб покласти 700 тонн асфальту?

— Не треба завод мати у власності, досить договору з таким заводом. Це стандартна вимога. Те, що вони називають її дискримінаційною, — суб’єктивна думка. Якби ті, хто це писав, дійсно так вважали, прийшли б на торги, а потім оскаржили наше рішення в Антимонопольному комітеті. А так, це спроба «погратися» з замовником.

— Кажуть, що всі тендери пишуться під когось. Цей тендер теж такий? Чи тут навіть не придумаєш, під кого написати?

— Я не згоден з цим твердженням, принаймні щодо відношення до нашої організації. Потрібен підрядник, здатний виконати роботи.

— Не подалася відома будівельна компанія «УТБ-Інжинірінг». Чому, на вашу думку?

— Можливо, у них достатньо замовлень. Вони будували для водоканалу.

— Перше оголошення про тендер було в березні. Потім — у липні, третє — у серпні, четверте — у вересні. Чи буде нарешті переможець?

— Це ж не лотерея. Як би мені не хотілося почати будівництво, коли ми бачимо недоліки тендерної документації, змушені відхиляти пропозицію. Кожен наступний раз учасникам легше. Вони бачать, де припустилися помилок. Виправляють їх. Збільшують шанси виграти. Патової ситуації нема.

— Скільки разів можна оголошувати тендерні торги?

— Кількість необмежена. Учасники приходять, і будемо торгуватися доти, доки не визначимо переможця.

Джерело: сайт газети "Вість", Ольга Макуха, фото авторки та надане Ярославом Слєсаренком

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (1)