Що треба їсти, щоб не захворіти на туберкульоз?

Заслужений лікар України Валерій Дубров — головлікар облтубдиспансеру. Йому 66 років. На посаді головного 21 рік. До цього працював у Ріпках головлікарем протитуберкульозної лікарні. (З відомим чернігівським гінекологом Анатолієм Скрипкою, він теж працював у Ріпках, куми. Валерій Павлович хрестив сина Анатолія Скрипки Олександра Скрипку, він зараз обласний гінеколог). Три роки, з 1980 по 1983-ій, Дубров був у відрядженні в Африці на ліквідації епідемії туберкульозу. Закінчив Вінницький медінститут. Одружений. Має двох внучок — Даринку, їй п'ять, і Анечку, їй три. Син — провізор, представник фірми «Берлін-Хемі».

Валерій Дубров — кавалер ордена Святого Станіслава. Церемонія нагородження була на Мальті. Лауреат філіппін-ської премії Гузі, це аналог європейської Нобелівської премії. Отримав її за дослідження лікування туберкульозу препаратом «Енерсель».

— Що треба їсти, щоб не захворіти на туберкульоз?
— Треба просто їсти. Не бути голодним. Туберкульоз — це хвороба голодуючих.

— Буває, на туберкульоз хворіють не бідні люди, принаймні, не голодні. У Чернігівській школі-гімназії №31 на туберкульоз захворіла вчителька.
— У тих, хто не голодує, можуть бути хронічні захворювання — запалення статевої сфери, хронічні бронхіти, бронхіальна астма, гормональна залежність, цукровий діабет, виразкова хвороба. До сухот призводить ослаблений імунітет. Зараз його знижує ще й стресова ситуація через війну.

— Худі більше схильні до сухот, ніж товсті?
— Туберкульоз залежить від імунної системи людини. Від захисту. Інколи мені кажуть: от ваші тубіки в автобусах їздять... Якщо людина хвора на сухоти, не значить, що вона виділяє паличку (паличку Коха, збудник туберкульозу) щодня. Сьогодні — ні, а назавтра кашлянув — і три мільйони вискочило в одному кашлі. Попала туберкульозна паличка, ну і що? Включається захисна система, моноцити включаються, бах, бах, бах. Захисна система замурувала її і прибила. Через годину вже нема цієї палички. Або вона потрапляє в організм і все одно спіймається у лімфовузлах у легенях (ну це я так пояснюю, як для кухонних працівників, — додає), вона там замурується. На рентгені буде видно — кальцинат, тобто паличка ніби у гранулі. Людина навіть не знала, що у неї був туберкульоз, було інфікування. Як вони тоді тероризували ту вчительку у школі №31! Поки я не сказав: «Тю, та тут же у залі чотири тубіки сидить» — «Як?» — «Он сидять, я по обличчях бачу». Ну й що, що туберкульоз? Це те ж саме запалення легень, тільки збудник інший.

— Як відрізнити пневмонію від туберкульозу?
— По рентгену знімки можуть бути однакові. Зараз такі хитрі форми туберкульозу, ідентичні із запалюванням легень. Раніше як було: якщо зверху ураження — туберкульоз, якщо внизу — пневмонія. Зараз не так. Тож якщо на третій-п'ятий день лікування нема ефекту, будь уважним: або антибіотик міняй, або думай про сухоти. Тричі на день шукай у мокроті паличку Коха.


Валерій Дубров гортає блокнот: "Два, три, два..."

— Чула, що в радянські часи у тубдиспансерах було дуже хороше харчування. У Бахмачі пригадують, що коні, які були при лікарні, сало й масло їли (Дубров сміється). Правда, що при туберкульозі потрібна жирна їжа?
— Коли працював у Ріпкинській протитуберкульозній лікарні, у першу чергу дивився, чи набирає пацієнт вагу. Привезуть 20 кілограмів з калошами, дивлюся, через тиждень набирає вагу, значить, організм захищається. Хворому потрібна поживна їжа. Жирна погано діє на печінку. Перші туберкульозні препарати з'явилися у 50-і роки. Перший стрептоміцин. Потім ізоніазід. Потім інші. До того чим лікували?

— Борсуковим жиром, може? — припускаю.
— Борсуковим, їжаковим. Земські лікарі говорили: щоб вилікувати сухоти, треба було з'їсти кабана. Заколи свиню, і якщо ти її з'їси, вилікуєшся. Нутряний жир (здір) мішали з алое, з медом, пропорцій маса. Це все піднімало імунну систему. Але якщо у вас хвора печінка, куди ви жир будете їсти? Жиру можна нажертися та й загинути.

— Який жир кращий? Може, собачий, вовчий? Який має бактерицидну дію?
— Будь-який жир добрий, якщо їсти з розумом. Бактерицидні жири не бувають, їжакові та борсукові, собачі жири — м'якші, на печінку легші. У Кореї, до речі, менша захворюваність на туберкульоз. Чому, не знаю. Собак їдять, мабуть. Жарт (сміється).

— Було, щоб працівники диспансеру заражалися туберкульозом?
— Звичайно. Оцей блокнот веду з 1993 року. Два на рік, знову два, три, два... один, у минулому році нуль, у 2008-ому — чотири, — гортає блокнот. — Це співробітники тільки нашого обласного тубдиспансеру. По області щороку захворює на туберкульоз від 13 до 18 медиків.
Був такий випадок. У сауні сидимо, компанією. «Треба з тобою поговорить, — відкликає один мене. — Подивись знімок друга». Я дивлюся, ні хріна собі, тут чахотка. «Туберкульоз найсправжнісінький, верхньо-дольове ураження, — кажу. — Тільки ще томограму треба зробити, бо, здається, дірка». — «Та не може бути, це мій знімок!» —«Ти що, ідіот? Завтра щоб був у мене». Медик, лікар. Провозився з півроку, вилікували.
На вашу думку, які з медиків найчастіше хворіють туберкульозом, якщо брати професії? — запитує, продовжуючи розмову. — Хірург, терапевт, гінеколог?.. Називайте спеціальність.

— Фтизіатри. Лікарі, котрі лікують легеневі хвороби.
— Ви помилились. Вони на шостому місці.

— Хірурги? У них стрес знижує імунітет.
— Вони на восьмому-десятому. На першому, по Україні, судмедексперти і патологоанатоми. Розкривають, і палички відразу — шурх!.. угору. На третьому — лорики (лор-лікарі або отоларингологи, або «вухо-горло-ніс»), на четвертому — стоматологи, нап'ятому — дільничні лікарі.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №49 (1491)

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)