Вступна кампанія 2025: що змінилося і які спеціальності обирають абітурієнти

Андрій Єрошенко

Цьогорічна вступна кампанія добігає кінця. Тож самий час з’ясувати, як вона відбувалася в нашій області. А для цього вирішили поспілкуватися з приймальними комісіями провідних вишів нашої області. А знайомства з вишами почали з Національного університету «Чернігівська політехніка». Про кількість цьогорічних абітурієнтів, рівень їхньої підготовки, уподобання молоді щодо вибору спеціальності та як узагалі виглядає портрет сучасного вступника НУ «Чернігівська політехніка» говорили з відповідальним секретарем приймальної комісії Андрієм Єрошенком.

Кількість вступників: менше, але стабільно

Якщо порівнювати з минулим роком, кількість абітурієнтів практично не зменшилась. Водночас, порівняно з часами до пандемії COVID­-19, кількість охочих здобувати вищу освіту навіть трохи збільшилася. Ця тенденція свідчить про те, що, попри всі виклики, вища освіта залишається затребуваною серед молоді.

Топ спеціальностей: традиційний вибір

Провідні позиції серед спеціальностей, як і раніше, займають напрями, які вважаються найбільш перспективними. На першому місці – комп’ютерні спеціальності, що не дивно, враховуючи бурхливий розвиток IT-­сфери. Також великим попитом користуються філологія (зокрема, іноземні мови), психологія та право.

А ось інженерно-­технічні спеціальності – технологія машинобудування, електроенергетика, електротехніка, електромеханіка, електроніка, технології та устаткування зварювання та інші – залишаються значно менш популярними. Це підкреслює проблему браку інтересу до технічних наук, попри те, що саме ці галузі є ключовими для відновлення економіки країни.

Цікаво, що, хоча кількість бюджетних місць на інженерних спеціальностях зазвичай більша, це не робить їх привабливішими для вступників. А ось на комп’ютерних спеціальностях, де також виділяється значна кількість бюджетних місць, конкурс залишається стабільно високим. Цьогоріч десь 10 претендентів на місце. Приблизно такій же конкурс на психології та філології, але там значно менше бюджетних місць.

Якість освіти та рівень підготовки

Аналіз результатів вступної кампанії показує, що рівень підготовки абітурієнтів знижується. Ця тенденція спостерігається з початку пандемії COVID­-19. Однак на балах, які отримують вступники, це не відбивається, оскільки критерії оцінювання на НМТ (Національний мультипредметний тест) поступово знижуються.

«Це створює парадоксальну ситуацію: формаль­но бали стабільні, але фактичний рівень знань абітурієнтів з року в рік падає», – підкреслив Андрій Єрошенко.

Скаржиться Андрій Єрошенко і на рівень підготовки випускників з сільської місцевості. «Малокомплектні школи не дають необхідного рівня підготовки учням. І це дуже відчувається, особливо на першому курсі. Ці малокомплектні школи треба переформатувати, оскільки не може один вчитель якісно викладати 4-­5 предметів, як це відбувається в сільських школах», – підкреслює він.

Географія вступників: розширюємо межі

Хоча більшість абітурієнтів традиційно є випускниками місцевих шкіл, цього року спостерігається тенденція до збільшення кількості вступників з інших областей. За наявною статистикою, до НУ «Чернігівська політехніка» вступають абітурієнти з Ровенської, Житомирської та інших областей. Це свідчить про привабливість освітнього закладу для молоді з інших регіонів України.

Студенти обирають Чернігів: регіональний коефіцієнт – вагома перевага

Цьогорічна вступна кампанія вкотре довела, що чернігівські виші мають значну перевагу для абітурієнтів з нашої області. Попри те, що випускники з південних районів, зокрема з Прилуцького та Ніжинського, частіше обирають Київ через зручнішу логістику, Чернігів залишається потужним освітнім центром.

Одним із ключових чинників, що стимулює абі­ту­рієнтів залишатися в області, є так званий регіональний коефіцієнт (для Чернігівської області він складає 1,04). Це значна перевага, яка дозволяє збільшити конкурсний бал вступника на 4%. Наприклад, якщо людина знаходиться на межі вступу, цей коефіцієнт може додати до її балу 5­-7 додаткових пунктів, що може стати вирішальним фактором. Тобто абітурієнт, що подає документи до вишу в Чернігові, матиме вищі шанси на вступ, ніж той, хто подається до столичного університету, якщо ці абітурієнти мають однакові бали.

Комфорт і гарантії для сільських абітурієнтів

Важливим аспектом, особливо для випускників із сільської місцевості, є наявність гуртожитків. НУ «Чернігівська політехніка» гарантує 100% забезпечення житлом усіх студентів, що його потребують. Це усуває одну з головних проблем, з якими стикаються студенти з віддалених населених пунктів, і робить навчання в місті доступнішим та комфортнішим.

Розширення освітніх можливостей

Варто відзначити, що НУ «Чернігівська політехніка» постійно розширює перелік спеціальностей. За останні роки тут з’явилися нові спеціальності та освітні програми, зокрема готельно-­ресторанна справа та кейтеринг, філософія, екологія, психологія, фізична культура і спорт. Це свідчить про гнучкість освітньої системи та її здатність реагувати на сучасні потреби ринку.

«На сьогодні загальна кількість студентів НУ «Чернігівська політехніка» перевищує 8 тисяч», – підкреслив Андрій Єрошенко.

Чоловічі спеціальності втрачають популярність, а політехніка стає багатопрофільною

Вступна кампанія 2025 року виявила цікаву й водночас тривожну тенденцію – відчутне зменшення кількості абітурієнтів на так звані «чоловічі» спеціальності. Йдеться про такі напрями, як машинобудування, електрика, електроніка та зварювання, на які традиційно вспупали переважно хлопці. Цей спад пов’язують, зокрема, з виїздом чоловіків за кордон, що створює значний дефіцит вступників на технічні спеціальності.

Ґендерний дисбаланс у виборі професій

«Хоча дівчата успішно навчаються і навіть перевершують хлопців у багатьох технічних галузях, суспільні стереотипи досі впливають на їхній вибір. Вважається, що ці спеціальності «нежіночі», і навіть якщо дівчата мають хист до математики чи техніки, вони частіше обирають «жіночі» напрями, як-­от філологія, психологія або готельно­-ресторанна справа», – розповідає відповідальний сек­ретар приймальної комісії.

Політехніка: від інженерії до гуманітарних наук

Останнім часом в НУ «Чернігівська політехника» спостерігається розширення спектру спеціальностей. Це викликає питання, чи не відступає виш від своєї інженерної місії. Однак, як пояснив Андрій Єрошенко, така диверсифікація є загальноукраїнською тенденцією, що дозволяє задовольнити потреби сучасного ринку праці та надає абітурієнтам більше можливостей для навчання в Чернігівській області.

«Ми не відкриваємо спеціальності просто так, – зазначає Андрій Єрошенко. – Кожна нова програма, включно з магістратурою, відкривається з розрахунком на її майбутню затребуваність на ринку праці».

Розширення освітньої пропозиції в Чернігівській політехніці стало можливим завдяки об’єднанню з іншими вишами. У 2011 році до неї приєднався Інститут права, а у 2014 році – Чернігівський державний інститут економіки і управління. Це дозволило університету створити потужні факультети права, соціальної роботи та економіки, що забезпечує широкий вибір для майбутніх студентів.

Тож сьогодні НУ «Чернігівська політехніка» – це багатопрофільний виш, який поєднує класичні інженерні напрями з новітніми гуманітарними та економічними спеціальностями. Попри цей широкий спектр, класичні технічні факультети залишаються основою університету. Однак, як показує аналіз вступної кампанії, саме ці напрями відчувають найбільший дефіцит абітурієнтів.

Нові виклики для технічних спеціальностей

Навіть на таких традиційних кафедрах, як технологія машинобудування, кількість студентів у групах зменшилася. Якщо раніше групи налічували по 25­-30 осіб, то зараз це 10-­15. Водночас університет активно розширює перелік спеціальностей у межах факультетів. Наприклад, на кафедрі технології машинобудування тепер готують не лише класичних машинобудівників, а й фахівців з деревообробки, а на кафедрі галузевого машинобудування – з автомобільного транспорту. Це допомагає підтримувати набір, але не вирішує головної проблеми – браку інтересу до інженерних професій.

Успіх випускників: 90% працевлаштування

Загалом, рівень працевлаштування випускників Чернігівської політехніки, за словами Андрія Єрошенка, досягає 90%, на інженерних – 100%. Це свідчить про високу якість освіти та її відповідність потребам ринку. Багатопрофільність університету дає змогу випускникам бути конкурентоспроможними у різних сферах – від техніки до гуманітарних наук. Проте саме інженерні спеціальності залишаються його візитівкою, яка підтверджує, що Чернігівська політехніка – це університет з давніми традиціями та високим рівнем підготовки фахівців.

Джерело: "Трудова слава", Олена БЕРЕЗКІНА

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)