Виноградар із Сосниці має 80 сортів «ягоди сонця»

І це при тому, що цьогоріч зби­рає перший вели­кий урожай вино­граду. Костянтин Кузьменко зайняв­ся виноградництвом лише 4 роки тому. Минулої осе­ні родина смакува­ла першими ягода­ми, але їх було не так багато. А ось цього року ягода по­радувала господа­ря і щедро віддячи­ла йому за старан­ня. Грона виногра­ду досягають 1,5-2 кілограмів! Всі сор­ти мають різний тер­мін достигання, різ­няться за розміром, кольором, формою ягід і навіть відріз­няються листям. Ну і відповідно різний смак. Хоча вибрати який кращий непро­сто, бо всі по-своє­му пахучі, соковиті.

80 сортів розмі­стилися на 3 сотках землі. А це значить, що кожного сорту по одному кущу, лише найсмачніших, які вибрав господар, по два. Крім того, на од­ному кущі може бути і по 5 різних сортів. Костянтин любить експериментувати і випробовувати нові сучасні сорти, а вони один кращий іншого, жаль зводити. А оскільки площа невелика, то метод прищеплювати різні сорти на один кущ найоптимальніший.

Родина Кузьменків - це працелюби з діда-прадіда. Всі трудяться на землі. На подвір’ї у Костянтина і Тетяни все має своє місце і нема жодного клаптика вільної землі. У дво­рі, біля поріжка нас зустрічають пишні кущі різнокольорових троянд та інших дивовиж­них квітів. А по обидва боки за подвір’ям грядки та плодові дерева. Саме достигли, як на картині, сливи. А груш - гілки не витримують. Помідори господар виростили із насіння і їх сила-силенна. В ряд попід літньою хатинкою стоять вазони із полуницею. Не витрима­ла, запитала про особливості вирощування.

- Це кущі не для висаджування у відкритий грунт. Ця полуниця вже плодоносила, взимку, у лютому і бе­резні ми нею смакували. На зиму ми її заносимо у літню хатинку, там ні­коли нема мінусової температури, тому вона гарно розвивається. На літо винесли, поливали, підживлю­вали, а на зиму знову внесемо ці ж самі посудини. І так декілька років.

А потім поміняємо і землю, і полуни­цю - як зазвичай на городі, - розпо­вів господар.
Отож при такій любові до город­ництва і садівництва все росте за­любки.

Костянтин Кузьменко зацікавив­ся виноградництвом вже за рік до виходу на заслужений відпо­чинок. Думав, що більше вільно­го часу буде. А ще всі в родині лю­блять цю солодку смачну ягоду. А одного разу побувши у винограда­ря Ярослава із Загребелля, в яко­го його і братова дружини постій­но купували ягоди, потонув у мрії.

У нього він відразу купив 10 черен­ків різних сортів і всі прижилися. Це сорти «Преображення», «Велюр», «Аркадія», «Гурман ранній», «Веліс» та інші.



Потім він спробував замовити по інтернету ще інші сорти і натрапив на чоловіка відкритої душі, з яким тепер спілкуються телефоном, під­казуючи один одному про секре­ти улюбленої справи. А той чоловік ще познайомив Костянтина з іншим - великим виноградарем із Дніпра, у якого більше тисячі сортів. Цього літа сосничанин чекає його в гості.

Якщо заглибитись, то виноградар­ством Костянтин зайнявся років сім тому. У нього росте виноград - сі­мейна реліквія, тобто той, що колись ріс на по­двір’ї його дитинства, у батьків. Смачні солод­кі ягоди,
А ще росте сорт «Велюр». Його та ще два сор­ти колись брат Геннадій привіз із Дніпра. Але чи клімат не дозволяв, чи мало було догляду, бо два кущі в нього пропали. Залишився один і Геннадій попросив Костянтина забрати його собі, мовляв він зайнятий картоплею, інши­ми польовими роботами, а Костянтин догляне. І дійсно, той кущ буяє. Та взагалі у господаря нема жодного куща, який би просто займав міс­це.

Кожного дня чоловік обходить виноградну ді­лянку - коли просто отримати релакс. А зазви­чай виконує різні роботи: то обробляє від хво­роб та шкідників, то підживлює, то звільняє лозу від зайвих пагонів, а чи кріпить її. А вес­ною як він рятував щойно розкриту після зими лозу, яка викинула нові пагони! З 12-ої години ночі починав палити солому і до 7-ої ранку. А ще нагрівав металеву трубу, яка давала тепло і таким чином зберіг виноград. Навіть ті дере­ва, які ростуть поблизу, абрикоси, сливи, теж вродили. І якщо хтось думає, що обробляти не обов’язково, щоб все було екологічно чисте, бо ж самі їмо, достойного урожаю не діждеть­ся. А підживлювати можна не тільки куповани­ми препаратами.
Я ціле літо поливаю і разом підживлюю кущі курячим пометом. Маємо півсотню курочок, то помету вистачає. Замочую його на місяць. Пишуть, що достатньо на 2 тижні. Але за такий короткий термін він може не переграти. Розвожу 1 літр такого настою на відро води і поливаю через кожні 7-10 днів в залежності від погодних умов. Під кожний кущ виливаю повне відро. А вже під осінь підживлювати не потрібно, тіль­ки поливати водою. А ось без калію, кальцію, фосфору не обійтись і ці складові потрібні для розвитку рослини, - розповів Костянтин.

Кажуть виноград - це як хвороба. І з цим важ­ко не погодитись. Бо з такою любов’ю і доти­ком ніжних рук до грона може розповідати тіль­ки закоханий у свою справу чоловік.
Збирає він урожай і вже планує які нові сор­ти саджатиме, де. Цікавиться, що садять вели­кі виноградарі.

Мине вересень, жовтень. Збере Костянтин увесь урожай, це вже буде перед заморозками, розраховує, що і Новий рік зустрічатимуть із ви­ноградом, і почне підготовку до наступного се­зону. На зиму треба заховати виноград, щоб не померз. Для цього від старої древесини відрізає лозини, залишає лише першу. Для цієї лози­ни готує канавку в землі і кладе її туди та приси­пає землею, листя звісно обчухрує. Щоб закри­ти всі кущі, йому потрібно 3 дні. Так виноград зимує. А весною в залежності від погоди роз­криває ту канавку і звільняє лозину. Робити це потрібно до появи першої бруньки, вона найро- дючіша. Якщо запізнитися, то цю бруньку мож­на порушити при розкриванні і цим самим втра­тити її.
Цього року Костянтин відкривав виноград аж у двадцятих числах квітня. Пізно, бо довго три­малися заморозки. Та все ж довелося ще ряту­вати лозу, спалюючи солому.

Для виноградника господар змайстрував міц­ну металеву конструкцію, зварювальні робо­ти допомагав виконувати син, а решту все сам. Виноград - не полуниця, носити його з місця на місце не потрібно, тож конструкція служитиме багато років, лише правильно доглядай коре­невище. Між рядами 3 метри. Виходячи з того, що землі біля будинку у Кузьменків мало, то між виноградом садять цибулю, хризантеми, а, наприклад, високі сорти помідорів не бажано садити, бо тоді мало сонця потрапляє на вино­град і слабо провітрюється лоза, через це ви­ноград може хворіти.



Найулюбленіший сорт Костянтина - киш-миш «Казка». Він дозріває у вересні, без кісточок, буйний і солодкий.

Є у господаря й інші різновиди киш-мишу. «Аватар» - це крупний киш-миш із темно-ягід­них, ягода досягає 5 сантиметрів, а грона - до 3 кілограмів. Один кущ може дати 40-50 кілогра­мів ягід!
Є у виноградаря сорти «Слава Україні», «Джавелін». Але це не новинка 2025 року. Цього року йому прислали новинку «Журавчик чер­воний» - це дуже красива рожева ягода з ве­ликими гронами. А також посадив новинки: «Джокер», «Дніпровський сувенір». Є і ран­ні сорти: «Зоренька», «Динька», «Гусар», «Алінка», «Кузьмич» і надранній «Ромбік». А який смачний сорт «Клубничний» - з’їв і після залишається смак ніби з’їв полуницю.
Смачненький сорт «Конфетка», а також «Білосніжка». «Полонез 50» цього року погано запилився і має дрібні ягоди. Капризний сорт «Преображення».
Вся лоза із бірками, на яких назви сортів. Проте Костянтин їх добре вивчив.

Технічних сортів чоловік не вирощує, а отже не займається виноробством і не сушить ізюм. Виноградом насолоджується вся родина, а та­кож є що і продати. Цим вже займається дружи­на Тетяна. Можна купити і пагони, якщо хто за­цікавився і хоче вирощувати гарний виноград.

Колись Костянтин був затятий рибалка, а нині увесь час зайняв виноград. До того ж чоловік не залишає робоче місце, хоч вже вийшов на заслужений відпочинок. Вільного часу зовсім нема, зате є пристрасть, бажання, стремління, стимул. Справу чоловіка підтримує дружина, а врешті Костянтин і зайнявся виноградництвом, щоб радувати Тетяну. Щасти цій роботящій ро­дині!

Джерело: "Вісті Сосниччини", Олена КУЗЬМЕНКО

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (0)