Слідами билинного богатиря Іллі Муромця

Богатир Ілля Муромець - чи не найбільш популярний персонаж давньоруських билин. Багато його подвигів було пов’язано з Чернігівщиною. Під стінами Чернігова Ілля Муромець перемагає вороже військо кочовиків, з Чернігова вирушає до двору князя Володимира в Києві, і саме дорогою на Київ Ілля бере в полон Солов’я-Розбійника.


Цілком ймовірно, що славетний богатир і народився, і навіть дожив свої дні на Чернігівщині.

Пропоную Вам маршрут подорожі, так би мовити, слідами легендарного давньоруського богатиря. Тим більше, що погода сприяє. А невеличкі свіжі бруньки на гіллях деревах не завадять оглядати краєвиди, де розгорталися події древніх легенд-переказів.

Загальна довжина маршруту - близько 190 кілометрів. Пересуватися краще автомобілем. Час подорожі з екскурсіями може складати до 10 годин.

Подорож почнемо в Чернігові, на Болдиній горі, біля древнього кургану «Гульбище». Він був насипаний начебто у десятому столітті.

В ньому під час розкопок наприкінці XIX століття серед іншого був знайдений величезний давньоруський меч - найбільший на всій території колишньої Київської Русі! Його довжина дорівнювала 1 м 26 см! Дослідники підрахували: аби носити такий меч та вільно ним володіти в бою, зріст користувача повинен бути не менш, аніж 2 м 15 см! Це й нині неабиякий «баскетбольний» зріст. На думку вчених, з тисячу років тому люди були на 20-30 см нижчі за нас. Тому й виникла думка про те, що богатирем-гігантом X століття, похованим в кургані, міг бути саме славетний Ілля Муромець.

Далі, слід за Іллею, вирушимо на південь, в напрямку Києва. Але будемо рухатись не звичною трасою Е-95, а старовинним київським трактом - шляхом, що проліг вздовж правого берега Десни. Це і є та сама «дорожка прямоезжая», котрою вирушив Ілля Муромець до Києва, до великого князя Володимира Красне Сонечко. Дорога ця проходила через село Киїнка, давньоруські міста Моровійськ, Лутаву та Вишгород, столичне передмістя Дорогожичі й заходила в сам Київ в районі Подолу.

Перша зупинка на нашому шляху - в стародавньому селі Максим, що за 48 км від Чернігова. Тут збереглася традиційна поліська архітектура: дехто досі проживає у дерев’яних хатах-«зрубах» початку XX століття. Подекуди збереглися ще й солом’яні стріхи, колодязі-журавлі, старовинні дубові хрести. Окрасою села є дерев’яна одноверха Покровська церква з невеличкою дзвіницею (XIX ст.). А до часів Іллі Муромця тут відноситься поселення Київської Русі та курганний могильник.

Ще близько 15 км на південь, і ми опинимося в легендарному селі Морівськ, котре вважають батьківщиною Іллі Муромця. Річ у тім, що в старовинних літописах та документах цей населений пункт, що колись був містом, називають по-різному: Моровійськ, Муровійськ, Муромськ.

Тут знаходилося поселення доби скіфів, знайдено чимало слов’янських речей, зберігся давній курган. У XVIII столітті в так званому Морівському лісі було вирубано сто дерев липи для побудови іконостасу чернігівського Спасо-Преоб-раженського собору, котрий і зараз є шедевром дерев’яного різьблення епохи бароко, що прикрашає старіший храм Русі. Певно, саме в цьому лісі брали деревину і для побудови місцевої Миколаївської церкви (XIX ст.).

Є думка, що від назви цього населеного пункту і походить прізвисько нашого героя - «Муромець», а не з від Мурома в Росії. До речі, з російського міста Мурома до Києва - майже 1000 км навіть навпрошки. Від Чернігова вздовж ріки Десна до Києва близько 130 км, а від села Морівськ на Козелеччині - 75 км. Згадаймо, що Ілля Муромець подорожував конем, а не літаком! Згідно з билинами, Ілля за п’ять годин прибув до Києва у дружину до князя.

Далі. Усього за 4 км на захід від Морівська - село Отрохи, де знаходиться адміністрація справжнього царства природи - Міжріченського національного природного парку.

Оскільки парк - один з найбільших в Україні, під час подорожі за маршрутом обмежимося прогулянкою так званою «Екологічною стежкою». Стежка організована так, що на ній можна зробити кілька зупинок і оглянути стенди з інформацією про рослинний та тваринний світ парку. На острівці серед боліт відтворено частину давньослов’янського поселення із святилищем, землянкою та елементом оборонної стіни. У парку є навіть невелика колекція старовинних предметів традиційного побуту поліщуків. Але головним «експонатом» парку є сама природа - неповторна краса поліських краєвидів, де гармонічно поєдналися велич вікових дерев, таємничість вод та барви квітучих луків. Хто побував тут - не забуде ніколи! До того ж, саме десь тут, серед вікових дубів, і мешкав той самий Соловей-Розбійник. Чекав на здобич, доки по його душу (якщо вона в нього була) не прийшов богатир Ілля Муромець.

Після перемоги над Солов’єм-Розбійником Ілля Муромець рушив на Київ, а нам час вже повертатися до Чернігова.

Та краще не тією ж дорогою, а вже більш звичною трасою Е-95, аби відвідати старовинне містечко Остер на лівому березі Десни.

В Острі дивом збереглася так звана «Юр’єва божниця» - вівтарна частина великого мурованого Михайлівського храму. Він був зведений князем Володимиром Мономахом наприкінці XI століття, а розписаний фресками у XII ст. за його сина Юрія Довгорукого - засновника Москви.

Це насправді унікальна споруда. По-перше, це єдина будівля часів Київської Русі в області за межами Чернігова. По-друге, в маленькій Юр’євій божниці зберігся найбільший обсяг давньоруських фресок на Чернігівщині!

* * *

Можливо, дерев’яні церкви в Морівську та Максимі не є шедеврами архітектури, а Міжріченський парк не має таких екзотичних рослин як, наприклад, Тростянецький. Але всі ці чудові куточки Чернігівщини дуже мальовничі і затишні. Саме у таких місцях людина найкраще відчуває свою єдність з природою і подих минулих віків...











Іван Коцюра,"Чернігівщина" №13 (465) від 27 березня

Хочете отримувати головне у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

коментарі (2)